Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України пов’язану з голодомором, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як люди вмирали з голоду.

     23 листопада в 4-В класі (класний керівник Левицька Г.І.) пройшов урок пам’яті «Зернина надії». Учні переглянули відеоролик «Ти приніс мені яблуко?», фільм «Голодомор. Зернятка надії», прослухали пісню О. Білозір «Свіча». На карті України «виросли» незабудки, зроблені руками дітей, як символ тих, що невинно загинули.

      Цей день пам’яті – унікальна нагода замислитися над трагедією голодомору, геноцидом українського народу.