Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

      Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

      Здавалось усе скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так сталося, як  здавалося. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

    У  вогні та диму страждають твої міста і села. Тебе понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні твоїх дочок і синів, які гинуть від куль окупантів .

Напередодні Дня Збройних Сил України учні 9-Б та 10 класів Новороздільської ЗШ №3  під керівництвом класних керівників Тузик Л.С. та Романа В.Р. провели виховну годину-зустріч з учасником АТО  Чекісом Андрієм Михайловичем «Дякуємо Вам за жертовність і відвагу».

  Учні - ведучі звернулися до історії багатостраждальної України і мирного життя 23 років незалежної держави. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті  нам вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла Україну  тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо  опалене полум’ям війни. Кілька років тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.

   Учні переглянули відеофільм «Війна на сході України». Коли перед очима проходили кадри фільму, кожен  розумів , що слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» є не просто словами з гімну, а станом нескореної душі. А потім відбулася щира розмова  з Андрієм Михайловичем. Пан Андрій  воював у Дебальцеве , був сапером, тому не раз дивився смерті у вічі.   Учасники зустрічі, затамувавши подих, слухали про тяжкі солдатські будні, про смерть побратимів. Дітей цікавило, чи доводилось йому особисто вбивати, як ставляться до воїнів АТО місцеві жителі, чи піде він знову на війну.

 На завершення зустрічі - щирі слова подяки за мужність, жертовність і побажання : «Будь ласка, повертайтеся живими.

                         Заради України і Життя!»

Тузик Л.С.

                                                                класний керівник 9-Б класу,учитель історії